img_6b78512a2426c8aee57a0fb203a3ff68
11.01.2017 Категория: Автор: Елена Ткаченко
8

Зовнішній сумісник: чи потрібно підтвердження працевлаштування з основного місця роботи?

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному чи одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Сумісництво — це виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи іншому підприємстві (установі, організації) або в громадянина.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 1021КЗпП).

На сумісників також поширюється норма ст. 95 КЗпП, відповідно до якої оплата за виконану роботу не може бути нижча за мінімальну зарплату. Звісно, менше не може бути саме зарплата за повністю відпрацьований місяць. А коли сумісник працює на умовах неповного робочого часу, його зарплата за місяць може бути меншою за мінімальну та визначається пропорційно зарплаті за повністю відпрацьований час. Наприклад, якщо сумісник працює на 0,5 ставки, то йому має бути нарахована зарплата не менше ніж 1600 грн (3200 грн х 0,5).

Якщо працівник працює за сумісництвом на одному підприємстві — це класифікують як внутрішнє сумісництво, а якщо на різних — як зовнішнє. 

Чому важливо знати за основним місцем роботи працює сумісник, чи ні?

Адже у разі внутрішнього, як і у разі зовнішнього сумісництва трудові відносини за основною посадою та за посадою за сумісництвом також оформлюють окремо. За кожною посадою визначають тривалість робочого часу, окремий порядок оплати праці, надання відпусток й інші суттєві положення договору.

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Згідно з пп. 164.2.1 ст. 164 ПКУ, у такий дохід платника податку включають доходи у вигляді зарплати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Тож зарплату зовнішніх сумісників обкладають ПДФО за ставкою 18% на загальних підставах.

При внутрішньому сумісництві ПДФО оподатковується сукупний дохід працівника, отриманий від роботодавця (оплата за основним місцем роботи й оплата за роботу за сумісництвом) за загальними правилами оподаткування зарплати.

Військовий збір 1,5% також сплачується на загальних підставах.

На підставі пп. 169.2.1 ст. 169 ПКУ до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати ПСП застосовується тільки за одним місцем його нарахування (виплати). При цьому для застосування ПСП не має значення, де виплачується зарплата: за основним місцем роботи чи за сумісництвом. Тож працівник може самостійно обрати місце застосування ПСП і ним може бути й місце роботи за сумісництвом. Для цього працівник подає працедавцю заяву про обрання місця застосування ПСП (пп. 169.2.2 ст. 169 ПКУ).

А ось, що стосується єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), то тут все значно цікавіше та деякі переваги буде мати тільки сумісник, який працює не за основним місцем роботи.

Згадаємо, що відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) у разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, суму ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ. Тобто, роботодавець, виплачуючи працівнику зарплату менше мінімальної, має зробити доплату ЄСВ до мінімального страхового внеску (704 грн у 2017 році).

Але, якщо працівник-сумісник працює на підприємстві неповний робочий час, тобто його заробіток не дотягує до мінімальної зарплати, то для нього у такому разі зроблено виключення. А саме: при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Тобто, ЄСВ роботодавець нараховує з фактичної зарплати, навіть якщо вона менше мінімальної.

Але акцент зроблено саме на «джерелах не за основним місцем роботи». Тобто таке послаблення отримає тільки зовнішній сумісник.

Виходить, приймаючи на роботу працівника за сумісництвом, роботодавець має з`ясовувати, чи є в нього основне місце роботи?

Ні. Сумісник, як і основний працівник, приймається на роботу на підставі заяви працівника та наказу керівника підприємства про прийом на роботу за сумісництвом.

Але, трудова книжка працівника зберігається за основним місцем його роботи. Отже, запис до неї на роботі за сумісництвом не вносять. Проте за бажанням працівника, запис відомостей про роботу за сумісництвом провадять за основним місцем роботи окремим рядком на підставі витягів із наказів про роботу за сумісництвом (п. 2.14 Інструкції № 58).

У разі працевлаштування зовнішнім сумісником згоди адміністрації за місцем основної роботи отримувати не потрібно.

Мінсоцполітики в листі від 25.05.2015 р. № 198/06/186-15 зауважує: у роботодавця немає обов’язку перевіряти факт укладання та припинення трудового договору за основним місцем роботи.

Тобто, по суті, місцем основної роботи є місце, на якому зберігається трудова книжка працівника. Тож, якщо трудова книжка працівником не надавалась, то він працює не за основним місцем роботи, навіть, якщо іншого місця роботи немає.

Елена Ткаченко

Ведущий эксперт по налогообложению и бухучету компании "Smile бухгалтерия".

Комментарии (8)

Валентина

Підкажіть будь ласка,якщо працівник ,що працює на 1 ставку з окладом 2624,00 заміняє іншого працівника на 0,25 ставки(на час відпустки іншого працівника)з окладом 2624,00 як нараховувати йому зарплату.2624+576=3200 і 656+144=800 всього 3200+800=4000 .чи3200+656=3856

    Елена Ткаченко

    Доброго дня, Валентина!
    Насамперед Вам треба розібратися на яких умовах працює працівник — на умовах сумісництва чи суміщення. У Вашому випадку — це має бути суміщення, оскільки він виконує обов`язки тимчасово відсутнього працівника на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) без звільнення від своєї основної роботи.
    У такому разі провадиться доплата за суміщення професій (посад) у відсотках (до 50% за посадою, яку суміщують). У Вашому випадку доплата 25%, яка є додатковою зарплатою. А отже його зарплата на підприємстві складає: 2624 грн + 656 грн = 3280 грн. Тобто, умова виплати зарплати не менше мінімальної виконується.
    Якщо б працівник працював на умовах сумісництва, то зарплату рахували б окрема за кожною посадою, яку він займає. Тобто:
    — за 1 посадою 2624 грн + 576 грн (доплата до мінімальної) = 3200 грн;
    — за 2 посадою 3200 грн х 0,25 = 800 грн, відповідно доплата до мінімальної 800 грн – 656 грн = 144 грн.
    Всього: 2624 грн + 576 грн + 656 грн + 144 грн = 3200 грн + 800 грн = 4000 грн.
    Але ще раз звертаю увагу, що це було б, якщо працівник працює на умовах сумісництва. Тобто, працівник, окрім своєї основної роботи виконує іншу роботу за окремим трудовим договором у вільний від основної роботи час. Облік робочого часу за сумісництвом ведеться окремо, і норму праці працівник виконує окремо за кожною з посад, за що й отримує зарплату за кожною з них. Сумісництво передбачає наявність вакансії для сумісництва.

Лариса

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, зовнішний сумісник директор, непрацюче ТОВ, немає можливості нараховувати зарплату, чи можна не нараховувати податки?

    Елена Ткаченко

    Доброго дня, Лариса!
    За ч. 2 ст. 65 ГКУ власник може здійснювати свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи згідно зі Статутом підприємства чи іншими установчими документами.
    Тобто, щоб таке було можливе, ця умова має бути прописана в Статуті підприємства.
    Якщо такого подоження немає слід спочатку внести зміни до установчіх документів, та прийняти рішення на загальних зборах засновників про управління одним з учасників. Після цього ви можете звільнити директора, що працює за трудовим договором.
    Але зверніть увагу, що виконання засновником функцій директора без укладання трудового договору можливо, лише коли підприємство не провадить господарської діяльності.

Алла

Добрий день ! Людина працює за основним місцем роботи на 0,5 мінімальної ставки (1600,00 грн.) і за сумісництвом на іншому підприємстві на 0,5 мінімальної ставки (1600,00 грн.) . Підкажіть , будь-ласка , чи має право ця людина на ПСП ? І якщо має , то за основним місцем роботи , чи там , де вона працює за сумісництвом ?

    Елена Ткаченко

    Така людина має право на ПСП за одним місцем роботи – там, куди вона надасть заяву на ПСП. Місце отримання ПСП людина може обрати сама.

Наталія

Доброго дня, якщо за основним місцем роботи проодить скорочення зовнішнього сумісника, що потрібно для його звільнення за сумісництвом?Дякую

    admin

    Доброго дня, Наталія! Ні, не треба. Це два окремих трудових договора.

Оставить коментарий

Расскажите о нас

Поделитесь с вашими друзьями информацией о нас и станьте нашими друзьями!