jim-docks
11.01.2017 Категория: Автор: Галина Морозовская
0

Податок на прибуток: зміни 2017

Традиційно під ялиночку законодавці бухгалтерам дарують один і той же подарунок – «зміни у правила оподаткування». Така постійність прийшла і 2017 року. Проаналізуємо основні зміни з податку на прибуток, що стартували у новорічну ніч.

Податок на прибуток не зменшується на податок на нерухомість

Підстава – пп. 2 п. 68 р. І Закону від 21.12.2016 р. № 1797-VIII

З ПКУ виключили п. 137.6, який регулював порядок зменшення податку на прибуток на суму податку на нерухомість. Відповідно уже за підсумками 2017 р не вдасться зменшити суму податку на прибуток на нарахований податок на нерухомість. А ось за підсумками 2016 зменшення ще проводять – це прямо прописано у п. 45 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ: «Норми пункту 137.6 статті 137 цього Кодексу в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, застосовуються для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року».

Нові різниці з податку на прибуток

Нагадаємо, що різниці з податку на прибуток застосовують ті підприємства, що мають за останній рік дохід понад 20 млн грн, а також ті, які мають дохід до 20 млн грн але не відмовились від різниць (пп. 134.1.1 ПКУ). У цьому плані ніяких змін. Тож нові різниці стосуються лише тих, хто застосовуєж різниці. Хто відмовився від них (бо має дохід до 20 млн грн і в першому році відмовився від різниць поставивши відмітку у декларації) на зміни в різницях не зважає.

Доповнено амортизаційну різницю

Підстава – пп. пп. 1-3 п. 69 р. І Закону від 21.12.2016 р. № 1797-VIII

Ключова зміна стосується негоспдіяльних основних засобів та нематеріальних активів

Зобразимо їх у таблиці.

Таблиця 1

Різниця за негоспдіяльними основними засобами та нематактивами

Фінансовий результат до оподаткування
збільшують (п. 138.1 ПКУ) зменшують (п. 138.2 ПКУ)
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих* основних засобів або невиробничих* нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих* основних засобів або невиробничих* нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу
на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих* основних засобів чи невиробничих* нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності  

* Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку (пп. 138.3.2 ПКУ).

У змінах до пп. 138.3.1 ПКУ уточнили, що для розрахунку податкової амортизації визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Не підлягають амортизації витрати на придбання/самостійне виготовлення негоспдіяльних основних засобів, негоспдіяльних нематеріальних активів, а також витрати на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення (пп. 138.3.2 ПКУ). До 01.01.2017 р. і цій нормі йшлось про заборону амортизації щодо негоспдіяльних основних засобів, тож нині додали уточнення щодо негоспдіяльних необоротних активів.

 

Урегульовано питання з різницею за безнадійною дебіторкою

Підстава – пп. пп. 1-3 п. 70 р. І Закону від 21.12.2016 р. № 1797-VIII

Стара редакція ПКУ давала підстави податківцям стверджувати, що при списанні безнадійної дебіторської заборгованості в межах резерву (тобто за рахунок резерву) зменшення фінрезультату не відбувається (листи ДФСУ від 05.05.2016 р. № 10101/6/99-99-15-03-02-15, від 29.10.2015 р. № 22910/6/99-99-19-02-02-15, від 01.12.2015 р. № 26240/10/28-10-06-11, МГУ ДФС – ЦО з обслуговування великих платників від 12.01.2016 р. № 689/10/28-10-06-11). Що гаряче обговорювалося у бухгалтерських колах.

З 01.01.2017 р. питання урегульоване на користь платників податків. Тепер і списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву буде враховуватися у зменшення бухфінрезультату до оподаткування при умові, що така безнадійна заборгованість відповідає визначенню із пп. 14.1.11 ПКУ.

Зобразимо в таблиці 2 нове застосування норми.

Таблиця 2

Різниці, пов’язані з резервом сумнівних боргів

Фінансовий результат до оподаткування
збільшують (пп. 139.1.1 ПКУ) зменшують (п. 138.2 ПКУ)
на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітно на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності
на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ

Тобто збільшують бухфінрезультат на суми, що пройшли у звітному періоді за проводками за проводками:

Дт 944 Кт 38

Дт 944 Кт 36, 37 (з 01.01.2017 р. на всю суму, до 2017 р. лише на суму, що не відповідала визначенню з пп. 14.1.14 ПКУ)

Тобто зменшує фінрезультат до оподаткування

1) коригування резерву – його, нагадаємо проводять Дт 944 Кт 38 (методом «сторно»);

2) списання безнадійної заборгованості як за рахунок резерву так і понад його суму (тобто за проводками Дт 38 Кт 36, 37, Дт 944 Кт 36, 37) – за умови, що така безнадійка відповідає визначенню із пп. 14.1.11 ПКУ

 

Процентна різниця стосується лише запозичень від нерезидентів-пов’язаних осіб

Підстава – пп. пп. 1, 2 п. 71 р. І Закону від 21.12.2016 р. № 1797-VIII

Ця різниця одна із найсуперечливіших, і ще до змін по-різному читалася навіть самими контролерами.  Відмітимо у таблиці 3, яких змін вона зазнала.

Таблиця 3

Різниці, пов’язані з запозиченнями у нерезидентів у значних сумах

Фінансовий результат до оподаткування
збільшують (пп. 140.2 ПКУ) зменшують (пп. 140.3 ПКУ)
на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, над 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких проценті. Ця різниця працює для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених в п. 140.1 ПКУ, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів) проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, у сумі, зменшеній щорічно на 5 % від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 ПКУ
Норму доповнено виділеними  словами «що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами». Навіть до змін у цій нормі податківці говорили, що різниця діє лише для процентів за такими запозиченнями у нерезидентів-пов’язаних осіб (листи від 28.07.2016 р. № 16197/6/99-99-15-02-02-15, від 29.06.2016 р. № 14132/6/99-99-15-02-02-15, від 22.07.2016 р. № 15836/6/99-99-15-02-02-15, від 18.07.2016 р. № 15386/6/99-99-15-02-02-15, від 07.06.2016 р. № 12521/6/99-99-15-02-02-15, від 02.06.2016 р. № 12105/6/99-99-15-02-02-15). Хоча раніше ДФСУ говорила, що під різницю потрапляють усі проценти (незалежно за якою вони заборгованістю та перед ким) – це слідувало з формули, яку вони наводили у листі ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21052/6/99-99-19-02-02-15 та відповідало тодішній редакції ПКУ

Раніше до 2017 р. йшлося про зменшення бухфінрезультату на суму процентів, яка їх збільшила їх у сумі, зменшеній щорічно на 5% до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ. Зараз же слова «до повного погашення» замінили «від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування».

Виходить, наприклад у 2016 р. збільшили бухфінрезультат на 10 000 грн процентної різниці. В 2017 р. всю суму можна у зменшення бухфінрезультату до оподаткування пустити (з урахуванням обмеження із п. 140.2). Скажімо обмеження з п. 140.2 за 2016 р. склало 9000. Тож тільки на 9000 зменшить бухфінрезультат 2017 р., а 1000 не пішла у зменшення. Припустимо у 2017 р. збільшили бухфінрезультат на 3000 процентної різниці. Виходить в 2018 р. можуть зменшити бухфінрезультат 4000 мінус 5% від неврахованої 1000 у зменшення 2016 року, тобто мінус 50 грн. Тобто у 2018 р. 3950 може зменшити бухфінрезультат, але не більше обмеження з п. 140.2 ПКУ

Прибрали різницю за роялті від нерезидентів із «офшорників» з Переліку КМУ

Підстава – пп. 4 п. 71 р. І Закону від 21.12.2016 р. № 1797-VIII

З пп. 140.5.7 ПКУ прибрали пп. 1, за ним бухфінрезультат до оподаткування збільшували на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ. З 2017 р. ця норма канула в лету.

Безповоротна фіндопомога, подарунки надані неплатникам податку на прибуток збільшують бухфінрезультат

Підстава – пп. 4 п. 71 р. І Закону від 21.12.2016 р. № 1797-VIII

Це геть нова різниця, яка діє з 2017 р. За нею бухфінрезультат до оподаткування збільшують на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. XX ПКУ (крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ПКУ) (пп. 140.5.10 ПКУ).

Різниця за штрафами, пенями, неустойками

Підстава – пп. 4 п. 71 р. І Закону від 21.12.2016 р. № 1797-VIII

Це нова різниця. За пп. 140.5.11 ПКУ бухфінрезультат до оподаткування збільшують на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 р. XX ПКУ.

Підкреслимо, ця різниця стосується не усіх штрафів, пень і неустойок, а лише тих які виникли за цивільним законодавством і ЦПД і за умови, якщо вони на користь не платників податку на прибуток та «нульовиків». Тобто, наприклад штрафи за порушення податкового законодавства в цю різницю не потрапляють і відповідно бухфінрезультат до оподаткування не збільшують.

«Прискорена» податкова амортизація групи 4

Підстава – пп. 2 п. 135 р. І Закону від 21.12.2016 р. № 1797-VIII

Відразу скажемо, що це право, а не обов’язок платника податку на прибуток. Тим хто використовує прямолінійний метод амортизації  для групи 4 дозволили виходити з мінімально допустимого строку амортизації 2 роки (а не 5 років) з 01.012017 р. за умови, що:

  • основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
  • основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;
  • основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Під час застосування положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

При порушенні умови платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

  • збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цій «пільговій» нормі;
  • зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Нульова ставка з податку на прибуток – за виконання ряду жорстких умов

Підстава – пп. 2 п. 135 р. І Закону від 21.12.2016 р. № 1797-VIII

Пільгова ставка передбачена з 2017 р. до 31 грудня 2021 року  для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів грн та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів грн, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів грн та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб (п. 44 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

Для деяких видів діяльності заборонене застосування цієї пільги  – їх перелік у п. 44 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

При порушенні умови щодо доходу, чисельності працівників чи зарплати – застосовуватиметься загальна ставка.

Галина Морозовская

Ведущий эксперт по налогообложению и бухучету компании "Smile бухгалтерия".

Оставить коментарий

Расскажите о нас

Поделитесь с вашими друзьями информацией о нас и станьте нашими друзьями!